Інколи нас питають де саме ми беремо дані та чи можна їм довіряти. Тож ми вирішили написати серію статей про відкриті дані та як ми їх використовуємо.

За останні кілька років Україна дуже активно працювала над відкриттям та публікацією державних даних. Саме завдяки цьому стала можливою розробка та підтримка Нових Кодексів України.

Наш додаток активно використовує відкриті дані: усі закони, кодекси та судова практика регулярно завантажуються та оновлюються тільки з офіційних джерел.

Це перша стаття у серії. Ми почнемо з ідеї і засад відкритих даних.

Зміст:

1. Що таке відкриті дані?
2. Коли і навіщо почали публікувати відкриті дані?
3. Правові засади
4. Висновки

Що таке “відкриті дані” або “опен дата”?

Держава кожен день генерує величезні об’єми даних. Починаючи з законів прийнятих Верховною Радою України закінчуючи звітами про використані кошти на організацію місцевих заходів невеликого містечка чи селища.

Окрім звичайних документів існує багато інших видів даних. Наприклад, у деяких містах України публікують координати маршрутних таксі у реальному часі. Тобто кожен може бачити де саме їде та “трійка” і скільке ще її чекати на зупинці.

Раніше велика кількість таких даних була або взагалі недоступна, або доступна тільки “на папері” і виключно для внутрішнього використання.

Але сьогодні ми вже маємо великі об’єми даних у електронному форматі. Коли такі дані накопичуються і публікуються у єдиному стандартизованому форматі, ми отримуємо ті самі “відкриті дані”.

Саме формат який дозволяє автоматизовано обробляти дані змінює все. Саме такі дані можуть називатись “відкритими”.

Ще один з головних принципів відкритих даних — дані мають бути доступні всім і безкоштовно. Будь-хто має можливість розповсюджувати ці дані та використовувати їх для будь-яких цілей, зокрема комерційних, якщо він залишає посилання на першоджерело.

Це може бути школяр який готує звіт щодо ефективності використаних бюджетних коштів на ремонт шкільного класу в контексті наукового проекту, або велика корпорація яка обробляє дані з усієї країни щоб потім продати аналітику інвесторам на зовнішніх ринках.

Коли і навіщо почали публікувати відкриті дані?

Деякі державні розпорядники вже давно публікували дані у різних форматах. Але це не було системно.

У 2015 році на замовлення Державного агентства з питань електронного урядування України було замовлено дослідження — Оцінка готовності України до запровадження відкритих даних. У дослідженні оцінили низку факторів та ризиків щодо впровадження відкритих даних в Україні. Дуже цікавий документ, рекомендуємо до прочитання.

Маленька частина резюме зі звіту:

Як свідчать результати цього звіту, відкриті дані та сучасні ІКТ можуть відіграти значну роль у реалізації цих реформ та у процесах розбудови демократичного суспільства. Зокрема, це стосується доступу до інформації, забезпечення прозорості, підзвітності, протидії корупції та підтримки активної участі громадян в управлінні. Уряд України вже продемонстрував суттєвий прогрес у тому, що можна назвати «порядком денним Відкритого Уряду». Так, було ухвалено нове законодавство про відкриті дані, що стало ключовим досягненням на шляху до створення Уряду ХХІ ст. – народного Уряду, Уряду, що працює для народу та управляється народом.

Водночас, реформи та політика є лише першим, хоча і дуже важливим, кроком до реальних змін. Ці реформи та політика можуть призвести до бажаних результатів лише тоді, якщо вони будуть належним чином впроваджуватися на практиці. Складна та нестабільна політична та економічна ситуація в Україні створює значні виклики для успішної реалізації порядку денного реформ. У кінцевому підсумку, ці зміни стосуються не стільки реалізації політики та зміцнення верховенства права, скільки – більшою мірою – змін на рівні культури: усвідомлення людьми поняття підзвітності, громадянських обов’язків, участі у суспільному житті та розбудові нових відносин між Урядом та громадянами України.

Пізніше, як пишуть на сторінці Державного Агенства з Питань Електронного Уряду України, у 2016 році:

У жовтні 2016 року Україна офіційно приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних, взявши на себе зобов’язання перед міжнародною спільнотою впроваджувати національну політику відкритих даних відповідно до принципів хартії.

З 2016 року було опубліковано багато наборів відкритих даних. Особливо популярні з яких: “Інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників”, “Єдиний державний реєстр судових рішень”, “Нормативно-правова база України (база даних “Законодавство України”)”, тощо.

Перелік наборів відкритих даних постійно зростає. Повний перелік можна знайти на державному порталі відкритих даних — data.gov.ua.

Правові засади

Найбільш відомою і детальною наразі є постанова КМУ “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” у якій міститься оновлюваний перелік даних які мають бути опубліковані у форматі відкритих даних та технічні вимоги. Також у постанові можна знайти певні визначення та базові принципи згідно з якими мають публікуватись дані:

“Відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) оприлюднюється для вільного та безоплатного доступу до неї. Відкриті дані дозволені для їх подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту відкриті дані з обов’язковим посиланням на джерело їх отримання.

Умовою будь-якого подальшого використання відкритих даних є обов’язкове посилання на джерело їх отримання (у тому числі гіперпосилання на веб-сторінку відкритих даних розпорядника інформації).”.

Постанова посилається на закон Про доступ до публічної інформації у якому міститься визначення та більш загальна інформація:

1. Публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Висновки

Україна тільки почала працювати над відкриттям даних але вже досягла помітних успіхів. У майбутньому ми побачимо багато корисних і несподіваних способів використання відкритих даних які покращать наше життя. Вільний доступ до інформації та ринкова конкуренція — кращий спосіб це зробити.

Це лише перша стаття у серії. Ми готуємо більше статей про відкриті дані та те як вони допомагають нам і користувачам наших додатків.

Поширюйте статтю у соціальних мережах, коментуйте та підписуйтесь на нашу email розсилку.